Apple вшанувала пам'ять Стіва Джобса
Сьогодні, 5 жовтня, пройшло десять років з дня смерті співзасновника компанії Apple — Стіва Джобса. Його особистість стала культовою, а сам він прославився як символ інформаційної революції. У The Wall Street Journal вийшла колонка, написана Джоні Айвом — колишнім головним дизайнером Apple, якого в компанію покликав сам Стів. Вони з Джоні були близькими друзями та творили сучасну історію Apple.
«Я майже не думав про смерть Стіва. Мої спогади про цей жорстокий несамовитий день десять років тому розрізнені та випадкові. Я не пам'ятаю, як їхав до нього додому. Пам'ятаю лиш туманне жовтневе небо і тісні туфлі. Пам'ятаю, як після цього ми з Тімом удвох довго в тиші сиділи в саду. Ми пропрацювали разом майже 15 років. Ми обідали разом більшу частину днів, а після обіду проводили час в дизайн-студії Apple. Це були одні з найщасливіших, творчих та радісних моментів мого життя. Мені подобалося, як він бачив світ. Він думав дуже красиво. Без сумніву, Стів був найдопитливішою людиною, яку я коли-небудь зустрічав. Його ненаситна цікавість не обмежувалася знаннями або досвідом, вона не було випадковою або пасивною. Вона була лютою, енергійною та неспокійною», — ці слова сказав про Стіва Джобса Джоні Айв.
Головна сторінка Apple сьогодні виглядає ось так. Компанія вшанувала пам'ять Стіва Джобса, опублікувавши відео «На честь Стіва» та лист від родини Джобс. У відео показується та розповідається про основні досягнення Стіва Джобса, пам'ятні моменти за весь час його роботи в компанії та найяскравіші виступи, включаючи презентацію першого iPhone.
Слова родини Джобс про Стіва:
«Ось уже десять років ми сумуємо і намагаємося примиритися з втратою. Наша вдячність тепер так само велика, як втрата. Всі ми знайшли розраду по-своєму, але нас об'єднує любов до Стіва і подяка за те, що він нам показав. З усіх талантів Стіва з плином часу найважливішим став талант учителя. Він навчив нас бачити красу світу, цікавитися новими, дивитися в майбутнє і, найголовніше, починати будь-який шлях зі скромністю в серці. Ми, як і раніше, дивимося на багато речей з його точки зору, але він також навчив нас думати самостійно. Він дав нам всі інструменти для життя і це дуже нам допомогло. Стів асоціюється у нас з красою, що стала однією з головних джерел розради. Гарний лісистий пагорб або витончена робота — все це нагадує про нього. Навіть в ті роки, коли він страждав від болю, він не втрачав віри в красу життя. Пам'ять не така сильна, як наші почуття: ми дуже сильно за ним сумуємо. Це щастя, що він був нашим чоловіком і батьком».